Консорціум українських, скандинавських та східноєвропейських компаній сподівається залучити понад 100 мільйонів євро (115 мільйонів доларів США) для створення сузір’я з понад 70 супутників зображення, які забезпечуватимуть розвідувальну інформацію вздовж кордону Росії.
Цей крок відбувається на тлі того, що країни регіону, яким загрожує агресія Росії, прагнуть більшої незалежності від Сполучених Штатів та їхнього апарату космічної розвідки.
Прихильники проєкту сподіваються отримати фінансування від приватних фірм до кінця 2026 року та повністю запрацювати в угрупованні до кінця цього десятиліття. Про це розповів в інтерв’ю виданню SpaceNews Євген Рокицький, генеральний директор галузевої групи, розмовно відомої як Альянс українських аерокосмічних кластерів, та керівник проєкту.
Супутникове угруповання подвійного призначення під назвою «Інтермарсат» складатиметься з понад 70 малих супутників на сонячно-синхронній орбіті на висоті близько 500 кілометрів (310 миль). Воно забезпечуватиме щоденні повторні візити через пояс між Балтійським та Середземним морями. Охоплюючи країни на півночі, такі як Фінляндія та Естонія, та на півдні, як Болгарія.
Очікується, що збір коштів розпочнеться найближчими тижнями
Ще з часів російського вторгнення в Україну у 2022 році супутникові дані від американських комерційних постачальників та уряду США були незамінними для українських сил, дозволяючи їм бути в курсі пересування російських військових. Але погіршення відносин між українським урядом та адміністрацією президента США Дональда Трампа змусило лідерів Східної Європи занепокоїтися тим, що ця стратегічна перевага може зникнути. Тимчасова пауза в обміні розвідувальними даними, запроваджена урядом США проти України у березні, спонукала східноєвропейську космічну технологічну сцену до активних дій.
Заплановане сузір’я матиме оптичні камери, що знімають поверхню планети з роздільною здатністю близько 50 сантиметрів (20 дюймів). Та корисне навантаження радіолокатора із синтезованою апертурою (SAR), який бачить крізь хмари та в темряві.
Попереднє техніко-економічне обґрунтування, проведене Всеукраїнським альянсом інноваційних космічних технологічних кластерів, дійшло висновку, що Україна та її партнери в північно- та східноєвропейському регіоні, включаючи Фінляндію, країни Балтії, Польщу, Чехію та Болгарію, мають вітчизняні технологічні можливості для реалізації такого проєкту протягом наступних п’яти років.
«Ідея полягає в тому, щоб максимально скоротити час виходу на ринок», – сказав Рокицький. «Кілька країн регіону мають передові, перевірені в космосі супутникові технології, включаючи супутникові шини, двигуни та електронне обладнання, яке може бути легкодоступним».
Рокицький відмовився уточнити, які компанії, як очікується, виконають основну частину роботи. Однак східноєвропейські космічні компанії за останні роки додали потужніші можливості.
Болгарська компанія Endurosat та литовська NanoAvionics виробляють невеликі супутникові автобуси та поставили клієнтам понад 10 супутників кожна. Крім того, чеська компанія TRL Space зараз проводить краудфандингову кампанію для створення для України високороздільного оптичного супутника спостереження Землі (EO) — першого із запланованого угруповання з п’яти супутників.
Можливості України щодо спостереження за Землею
Рокицький сказав, що Україна розглядала можливість створення власного сузір’я супутників для огляду Землі ще до російського вторгнення 2022 року. Але раніше дійшла висновку, що цей проєкт виходить за межі фінансових можливостей країни.
«Для цивільних цілей та цілей безпеки нам потрібні щоденні повторні візити по всьому регіону, і це може забезпечити лише сузір’я з понад 70 супутників», – сказав Рокицький. «Бюджет перевищить 100 мільйонів євро, і це те, що жодна країна регіону не зможе собі дозволити самостійно. Але ми зрозуміли, що можемо розділити витрати та технологічний досвід з іншими країнами регіону, які мають схожі проблеми безпеки».
Україна запустила два супутники для огляду Землі з моменту свого відокремлення від Радянського Союзу в 1991 році. Космічний апарат «Січ 2-1», розроблений дніпровським державним гігантом – Державним конструкторським бюро «Південне», обертався навколо планети між 2011 і 2012 роками. Його наступник, «Січ 2-30», досяг космосу в січні 2022 року, приблизно за шість тижнів до того, як російські танки перетнули кордони України.
Протягом усієї війни українські оборонні сили здебільшого покладалися на зображення зі шпигунських супутників, що експлуатуються урядом США та американськими комерційними постачальниками, такими як Maxar Technologies та Planet. Фінський оператор супутників SAR ICEYE також був ключовим союзником. Навіть продав Україні ексклюзивний доступ до одного зі своїх супутників після краудфандингової кампанії у 2022 році.
Зміна пріоритетів
Оскільки в Європі були легкодоступні актуальні зображення, апетит до інвестицій у вітчизняну космічну інфраструктуру був низьким донедавна, сказав Рокицький. Але нещодавня зміна поглядів Білого дому призвела до зміни пріоритетів європейських інвесторів.
«До кінця 2024 року космос не був пріоритетом для європейських оборонних витрат», – сказав Рокицький. «Але зараз ситуація змінилася. Ми бачимо набагато більшу відкритість з боку венчурних фондів, а також європейських органів влади щодо обговорення цих інвестицій, що вселяє нам впевненість у тому, що ми матимемо фінансування для початку розробки проєкту у 2026 році з метою виведення всього сузір’я на орбіту через п’ять років».
Рокицький наголосив, що країни Північної Європи та Східної Європи, які відчувають загрозу з боку Росії, повинні об’єднатися для реалізації цього угруповання. Оскільки їхні побоювання можуть не бути зрозумілими для європейських країн, що знаходяться далі від кордонів Росії.
«Це угруповання надасть [північному та східноєвропейському] мікрорегіону стратегічну автономію в отриманні детальної та своєчасної інформації для виконання оборонних завдань, логістики та інших», – сказав Рокицький. «Ідея полягає в тому, щоб уся інфраструктура використовувалася спільно, а архітектура розроблялася спільно».
Рокицький очікує, що більша частина фінансування надійде з приватних джерел. А потім консорціум продаватиме послуги європейським урядам на основі довгострокових контрактів.
Ініціативу вперше представили на вебінарі, проведеному Альянсом українських аерокосмічних кластерів та його європейськими партнерами 16 квітня в рамках адвокаційної кампанії Clusters4Defense.
У своїй нещодавно опублікованій космічній стратегії Управління космічної політики України визначило створення вітчизняної супутникової групи. Що забезпечує передачу даних у режимі реального часу, як ключовий крок у перетворенні України з «користувача даних на повноцінного гравця в галузі космічних технологій».